У пастці мажора

— Чого ти хочеш? — нервово вигукую, дивлячись на мажора.
— Хіба це не очевидно, котику? Я хочу грати.
— І в що ти збиратимешся грати?
— У тебе.Безжально.Цинічно.Холодно.

Лев Плахов звик грати людськими життями. Цього разу він призначив мене об’єктом своїх безжальних ігор. А мені не втекти…