У 1900 році Олександр Верещагін отримав призначення на Далекий Схід, а в 1901–1902 роках здійснив кілька поїздок китайськими провінціями, відвідав Харбін, Порт-Артур, Мукден і Пекін. Саме з матеріалів цих подорожей була написана книга «У Китаї». Його вабила не лише пристрасть до мандрівок: він прагнув «пожити з китайцями й ближче познайомитися з ними».
Його оповіді сповнені цікавих авторських спостережень і детальної інформації про народ, який «все росте, багатіє й стає могутнішим». Європейський погляд ззовні дозволив виокремити своєрідність китайської культури, її особливу красу, неповторну й несхожу ні на що.