У годину воронів

У невеликому містечку біля підніжжя Аппалачів і досі зберігаються давні традиції. Місцеві жителі фарбують стіни своїх будинків у синій колір, щоб відлякати злих духів, і вірять, що чорні папороті з’являються там, де незабаром станеться смерть. Агнес Вайлдер, релігійна й владна літня жінка, тримає свою внучку Везерлі під жорстким контролем через її унікальну здатність: дівчинка вміє запобігати смерті.

Везерлі мріє покинути місто й звільнитися від бабусиного нагляду, але її дар стримує її, адже у разі її відсутності хтось може загинути.

У двоюрідної сестри та найкращої подруги Везерлі, Адеїр, теж є особливий дар: вона бачить майбутнє. Невдовзі перед автокатастрофою Адеїр бачила щось жахливе. Везерлі про це відомо, і вона переконана, що видіння пов’язане з мером, який, остерігаючись викриття, вирішує позбутися Адеїр. Коли син мера помирає, а Везерлі вперше стає нездатною врятувати його, усе місто починає підозрювати, що вона навмисно не запобігла його смерті. За підтримки провідника душ Везерлі прагне довести свою невинуватість і розкрити вбивство двоюрідної сестри — попри все.

«Цікава історія про сімейні таємниці, темну магію та вбивство». — Publishers Weekly