У лікарні для божевільних

Повість «У лікарні для божевільних» є продовженням «Щоденника провінціала в Петербурзі». Провінціал через «різноманіття петербурзького життя» потрапляє до божевільного дому. Тут він зустрічається зі своїм троюрідним племінником, корнетом Ванею Поцелуєвим, який відіграє дуже помітну роль у суспільстві божевільних — і це йому вдається завдяки непохитності та цілісності його надто дивних переконань. У Вані є «ідеали» і «мрії». Він мріє про іспанську королеву Ізабеллу, про коней, про міжнародний цирк. Він міг би прожити з цими мріями все життя в здоровому глузді й твердій пам’яті. «Але настав час реформ і разом доконало цей могутній організм, викликавши назовні весь цей нісенітницю, що дотепер таїлася на дні душі».

Блискучий російський письменник-сатирик М. Є. Салтиков-Щедрін на прикладі яскравих образів героїв своєї повісті показав, що божевілля саме по собі — це, насамперед, оголення тих ідеалів людини, які в нормальному стані вона не зважується виявити. Уся різниця між здоровою людиною і божевільним полягає в тому, що перший вважає відомі межі між ідеалами та дійсністю, а другий не визнає жодної різниці в цьому сенсі.