Теру Міямото, видатний японський письменник, став відомим у період між епохами таких майстрів, як Кобо Абе та Харукі Муракамі. Його вважають одним із найчитальніших авторів у Японії, і він удостоєний таких значущих нагород, як премії Дадзая Осаму та Рюноске Акутагави. У своєму творі «Крапчаста парча» Міямото передав сутність японської культури.
Спокійне життя однієї родини порушив дзвінок з поліції: пан Аріма був помічений під час спроби спільного самогубства в готелі. За кілька місяців Акі, не сказавши ні слова, розлучилася з чоловіком, який вижив. Лише через десять років випадкова зустріч із ним підштовхнула Акі з’ясувати, що сталося насправді, і вона написала перший лист. Почалося щире листування. Настав час відвертості й відкриття всіх секретів — під акомпанемент мелодій Моцарта.
«Крапчаста парча» — це епістолярний твір, що поєднує елементи містики, детективної оповіді та філософської притчі.