Одного дня весь світ поставили на «паузу», і ми всі стали героями фільму про життя після руйнувань. Ми були замкнені у власних квартирах, будинках, у самих собі. І поки ми боролися з новим розпорядком, були ті, хто боровся за життя, ті, хто під час пандемії продовжував робити свою роботу: лікарі, медсестри, волонтери. Вони соромляться називати себе героями, але лише їхні очі, які було видно з-під масок, дарували надію. Ця книга — лакмусовий папірець для складного етапу життя, який переживає кожен. Тут зібрано концентрат почуттів, емоцій, болю й любові. Справжні історії про справжніх людей: інвалід у візку, який розвозив адресну допомогу; лікар, який одним добрим словом повернув людині самоповагу; люди, які не змогли залишитися осторонь і вирішили допомагати. Поки вони є — світ точно не впаде.