"Князю Нехлюдову було дев’ятнадцять років, коли з третього курсу університету він приїхав на літні канікули в своє село й провів там все літо. Восени, рукою невпевненою, по-дитячому, він написав своїй тітці, графині Белорецькій, яку, на його думку, він вважав своїм найкращим другом і найгеніальнішою жінкою у світі, наступний французький лист, переклад якого наведено тут…"