Два роки, два місяці й два дні Генрі Торо жив у хатині на березі Водойми Волден, добровільно ізольувавшись від суспільства: займався землеробством, рибальством, читанням і відмовившись від непотрібних для нього винаходів сучасної цивілізації. Наслідком усамітнення стала книга «Волден, або Життя в лісі» — 18 есе-спостережень про будівництво хатини, способи вести господарство, лісових мешканців і природу.
Картинність описів, влучність сатири та темпераментна полеміка — від одного з перших дауншифтерів.
«Навіщо жити в такій поспішці й так безглуздо розтрачувати життя?»
«Суспільство, навіть найкраще, скоро втомлює й відволікає від серйозних думок».
«Нам прищеплюють перебільшене уявлення про важливість нашої праці, а тим часом, скільки всього ми лишаємо несделаним!» Г. Д. Торо.