У центрі роману — яскравий і чарівний образ головної героїні, Скарлетт О’Хара. Зеленокриста красуня ірландського походження—примхлива та самовільна, але водночас сильна й відчайдушна—вміє знаходити вихід навіть із найбезнадійніших ситуацій. Ні романтичні розчарування, ні смерть близьких, ні жахи війни не здатні її зламати.
Маргарет Мітчелл наділила Скарлетт складним і багатогранним характером—рішучим, бурхливим і непередбачуваним. Героиня народилася в заможній аристократичній родині плантатора Джеральда О’Хара та виросла в розкоші рабовласницького Півдня, у маєтку Тара. З дитинства її оточували батьківська любов, заздрість сестер і захоплені погляди молодих чоловіків із сусідства — що цілком закономірно сформувало її горду й незалежну вдачу.
Напередодні війни між Півднем і Північчю, на балу в маєтку «Дванадцять дубів», Скарлетт раптом усвідомлює, що безнадійно закохана в Ешлі Вілкса, сина господаря будинку. Це стає її першою серйозною помилкою — як і для багатьох юних дівчат, вона приймає палке бажання за справжнє кохання. Але Ешлі не відповідає на її почуття. Чому її чари не подіяли? Чому саме вона не стала його дружиною?
Роман поєднує в собі війну й любов, зраду й надію, приділяючи майже не уваги батальним сценам, але вражаючи яскравим реалізмом оповіді. Тут переплітаються риси історичної епопеї, авантюрного та соціально-психологічного роману, мелодрами. Доля Скарлетт — із її помилками й перемогами, втратами й здобутками, злетами й падіннями, пристрастю до життя, любов’ю й ненавистю, багатством і бідністю — незмінно захоплює та не залишає байдужим жодного читача.