Умогляд у фарбах

«Протягом безмежної серії століть у світі панував ад — у формі фатальної необхідності смерті й убивства. То що ж зробив у світі чоловік, цей носій надії всього живого, свідок іншого, вищого задуму? Замість того, щоб боротися проти цієї “держави смерті”, він сказав їй своє “амінь”. І ось, ад царює в світі з схвалення та згоди людини — єдиної істоти, покликаної проти нього боротися: вона озброєна всіма засобами людської техніки. Народи живцем ковтають одне одного: народ, озброєний для загального винищення, — ось той ідеал, який періодично тріумфує в історії. І щоразу його тріумф сповіщається одним і тим самим гімном на честь переможця: “Хто подібний до цього звіра!”…»