Тремтячи й здригаючись у своєму легенькому пальтіку, маленька дівчинка сиділа серед ящиків і мішків на палубі третього класу.
З виду їй було років вісім-дев’ять. Її чорні очі налякано дивилися за борт на пінисті, буйні хвилі.
Пасажири давно розійшлися по теплих каютах, а тут, на палубі, було лише кілька робітників, улаштувавшись на мішках і сховавши голови зібраними шматками брезенту — та вона, маленька мандрівниця. Вона тремтіла від холоду, шукаючи захисту від сирості між ящиками й мішками…
Усі “дякую” та інші слова вдячності за наданий для релізу матеріал ідуть на адресу користувача tvk