Прославлення царя Миколи II на Архиєрейському Соборі Руської Православної Церкви у 2000 році поставило з новою силою запитання, на які наше суспільство досі не дало відповіді ні в радянську епоху, ні пізніше: ким був останній імператор? Яке значення він має для Росії? Часто можна почути, що царя прославили з «політичних» міркувань, а правитель був слабким і особистістю пересічною. Ця книга вийшла у рік 100-річчя розстрілу Царської Сім’ї.
На увазі читача — три нариси: тверезі й зважені, ґрунтовані виключно на фактах та живих свідченнях людей. Висновок напрошується сам собою: прославлення царя не було ні помилкою, ні справою випадку.