«Мене звати Саад Саад, що арабською означає Надія Надія, а англійською — Грустний Грустний» — так починається «Уліс із Багдада» — роман Е.-Е. Шмітта, одного з найбільших представників сучасної французької прози. Герой роману, юнак на ім’я Саад Саад, хоче залишити Багдад — місто, де під бомбардуваннями загинули його рідні та наречена — і дістатися до Європи, а для нього це означає свободу та майбутнє. Але як перетнути кордони, якщо в кишені немає ані динара?! Як уціліти під час корабельної аварії, вислизнути від наркоторговців, вистояти проти чарівної пісні сирен, втекти від циклопа-в’язня, звільнитися від чаклунських чар сицилійської Каліпсо. Так, поступово, крок за кроком розгортається жорстока, трагічна й водночас кумедна одіссея біженця — одного з тих сотень тисяч людей, які були змушені покинути рідні місця.