Андрій Бітов сам назвав свій твір «романом-пунктиром». У романі життя головного героя Олексія Монахова простежується справді пунктирно. А рисками пунктиру слугують його «романи», тобто історії кохання — або, радше, одна повторювана історія, що петляє й блукає, раптом обриваючись смертю героїні.