— Ласкаво просимо в мою компанію, Злата.
Я завмираю в розкішному кабінеті свого нового начальника.
Високий, широкоплечий чоловік обертається. І я ледь не непритомнію від шоку.
— Здддр… Добрий день, Максиме Едуардовичу.
Переді мною той самий айтішник Максим. «Нікчемний злидар ігроман», як назвали його мої подружки.
Тільки тепер він виглядає інакше — не в зношеній кенгурушці, а в бездоганному костюмі. І волосся не стирчить дибки, а укладене волосинка до волосинки.
Він мене впізнав чи ні?
Ми були разом лише один день. І одну ніч.
А сьогодні вранці я зрозуміла, що я вагітна…
Максим: Місяць тому я посперечався з друзями, що без проблем спокушу красиву, освічену дівчину. Для молодого привабливого мільярдера немає нічого простішого. Але було одне умова — прикинутися бідним дурнуватим любителем відеоігор. І на все — лише доба, щоб виграти парі.