— Ми прямо зараз ідемо до РАЦСу, Вітамінко, і ти станеш моєю дружиною!
— Ні!
— Тоді можеш попрощатися із сином — Єгор гарчить, втискаючи мене в стіну.
— А ти не думаєш, що я перетворю твоє життя на пекло?
— А ти не думаєш, що я вже в пеклі? — Він кривить губи, але я розумію: це не жарт.
Колись він зламав мені життя, кинув вагітну, одружився з іншою. Я змогла все забути, пережити, народити сина. Випадкова зустріч із тим, кого я колись любила — і знову вся моє життя котиться під укіс…