Ухряб

Герой оповідання, гуманітарій на пенсії Маралов, під час чергової п’яної розмови висловлює несподівану думку, що Бог — це персоніфіковане узагальнення всього незрозумілого в окремій країні. Він об’єктивно існує, і йому відповідає певна релігійна містика. Вранці після похмілля з’ясовується, що ідея вкорінилася в душі її винахідника у вигляді дивного слова «ухряб».