У сім’ї Віктора Стрєльнікова горе: трагічно гине дружина, залишивши двох маленьких дітей. У цей тяжкий час не до старих рахунків, і перша дружина Віктора, Олександра, приходить на допомогу. Протягом двадцяти п’яти років вона була щасливою матір’ю родини, аж доки не дізналася про зради чоловіка — і тепер розуміє, що після розлучення їм так і не вдалося стати чужими. Вона так прив’язується до дітей свого чоловіка, що вважає їх своїми, і готова навіть знову вийти заміж за свого колишнього, тримати його дім у чистоті й затишку, терпіти знущання з боку сварливої свекрухи, безкінечних коханок Віктора — лише щоб діти, яких для Стрєльникова народила інша, завжди були з нею…