«Хто останнім виїде з міста — вимкніть світло на вокзалі». Про ваше місто так кажуть? От і про Заводськ теж. Людей стає все менше. Кожен іде своїм шляхом. Без прощання — так заведено. Один за одним… А може, й узагалі вже нікого не лишилося, і одного дня, вискочивши по хліб до вечері, ти не зустрінеш на вулицях нікого — ні живого, ні мертвого.
З Балбесівки, де старі сільські будинки розвалюються, а городи заростають бур’яном, здійметься хвиля тужливого собачого виття. Вітер прочинить двері покиньтюваної — спаленої ще на початку нульових — крамнички біля дороги. Раніше там ночували бездомні, але тепер — нікого… А в яру за парком всю ніч весело плясатимуть вогники.