Вбити змієня

«Росіяни не римляни: їм хліба й видовищ не треба багато. Натомість потрібна велика мета — і ми її дамо. А де мета — там і ланцюг… Якщо ж кожен почне дбати про власне щастя, то що залишиться від Росії?»

П’єса «Убити Змієненя» закриває тему XVII століття в проєкті Бориса Акуніна «Історія Російської держави» і змушує замислитися про роздоріжжя російської історії, про те, що все і завжди могло скластися інакше. П’єса стала частиною нового спектаклю-триптиха РАМТ «Останні дні» в постановці Олексія Бородіна, де сходяться не лише герої, а й автори, що розминулися у віках: Олександр Пушкін розповідає історію «Бронзового вершника» і сам потрапляє в поле зору Михайла Булгакова. А з XXI століття Борис Акунін спостерігає за юним царевичем Петром: «…І нічого не буде. Нічого з того, про що мріяли… Ні флоту. Ні перемог. Ні вікна в Європу. Ні правильного столичного граду на морському березі. Ні імперії. Не бути Росії великою…»