Усе було як завжди, і здавалося, так буде завжди. Тіммі Феллон пішов у Іст-Віллідж — осередок хіпі. Там був хлопець, який грав на гітарі й співав пісні про дружбу, любов і загублених дітей. Тіммі сидів у забитій під зав’язку накуреній кімнаті й слухав, слухав… Лише після двох годин ночі він раптом схаменувся, що тепер йому буде важко дістатися додому…