Біля старого мосту

Художниця Перелла Енауей була маленькою людиною, яку доля кидала з різних міст і повітів, як вітер переносить з місця на місце в’ялистий осінній лист. Але в Переллі не було нічого в’ялої чи осінньої. Навпаки. Дівчина була дуже молода й красива. Її великі чорні очі й волосся кольору воронячого крила говорили про домішку італійської крові. Вона знімала маленьку кімнату в пансіоні Тозеллі, куди поверталася щодня після роботи в галереї Уффіці. Перелла була впевнена в повній нікчемності свого значення в загальній системі світобудови. Вона була така маленька й непомітна, що неодмінно мала загубитися в цьому величезному світі. І справді, ніхто особливо не звертав уваги на юну красуню, доки в пансіоні не з’явився молодий архітектор Антоні Блейк. Відтоді життя дівчини перевернулося на сто вісімдесят градусів.