Роман Джона Голсуорсі «Темна квітка» — це тонка й глибока роздум про природу кохання. Його композиція побудована як три частини — «Весна», «Літо» й «Осінь» — три життєві етапи чоловіка та три всепоглинаючі пристрасті, що відповідають юності, зрілості та середньому віку. Три жінки одна за одною пробуджують у ньому почуття: одна за віком могла б бути йому матір’ю, друга — стати дружиною, третя — пасувати в дочері. У цьому й полягає сенс «Темної квітки»: уважне дослідження чоловічого потягу та жіночої вразливості.
«Весна» — час перших надій і відкриття світу, але кохання Леннана виявляється недосяжним і забороненим. Чи зможе він пройти крізь випробування, які ставить перед ним це почуття? Пізніше, повзрослішавши, він розуміє, що кохання буває різним: одне — спокійне, майже платонічне, що дає опору й здатне тривати роками; інше — бурхливе, одержиме, небезпечне. Він звикає до рівного й безпечного шлюбу, однак життя знову приносить йому тривожне чарування — в образі юної коханки, яка повертає яскравість і ризик.
Кульмінація настає тоді, коли треба обрати між тим, що витримало перевірку часом, і тим, що манить новизною, але знову приречене лишатися забороненим. Зробивши свій вибір, Леннан бачить, як ніжна гвоздика розсипається у вогні.