Гарлі мав би вчитися в коледжі, насолоджуватися свободою, підбивати дівчат і мріяти про майбутнє. Але замість цього він живе в провінційному містечку, на його опіці три сестри, а ще — борги за іпотекою й робота від світанку до темноти. Його мати сидить за ґратами, а батька вбито. Гарлі мотається темними вечірніми сільськими дорогами на своєму розваленому авто, і там на нього чекають приголомшливі сюрпризи, які рознесуть у дрібну крихту його серце й життя — правду про батька, правду про матір, правду про нього самого, правду про його кохання.
Цей тривожний і дивовижно щемкий роман, повний саркастичного гумору, порівнюють із салінджерівським «Ловець у житі». Як і Холден, герой Селінджера, Гарлі відверто розповідає про загострене сприйняття життя, про його несправедливість, про те, що йому байдуже до моралі та пристойності, якщо вони суперечать любові. Це роман про придушене кохання, про відданість родині, про те, що навіть найчорніший розділ свого життя можна переказати з неймовірним і таким, що бере за душу, гумором. Роман про те, що головне в житті — серце.