Навіть відьма не може втекти від долі. А от від інквізиції спробувати можна. Особливо якщо ти чесна (ухилення від податків і пульсарів не в рахунок!) чаклунка й ти не чинила того, в чому тебе звинувачують!
Але паладин, який взяв твій слід, не звик відступати. Та тобі й нема куди — попереду лише багаття. Тому лишається хитрувати й ховатися… просто під носом у свого переслідувача. Точніше — у його ж власному замку.
Але чому того господаря називають безсердечним? Причому в самому буквальному сенсі: груди паладина порожні. Зате іншого у нього вдосталь: холоду, сарказму й пихатості.
Як із таким ужитися? І при цьому не спалитися (на багатті — також) і… не закохатися! Адже ми з паладином вороги?!