Ти мені ніхто

— Не підходь до мене!
— Ти мені так боляче потрібна, бідолашна!
— Я думала, ти справжній, ти любиш мене, а ти…
— Кохання — мій тригер.
Хапаю його за шию й притискаю до стіни. Що вона знає про кохання?
— Ти казав, що любиш, казав, що я твоя…
— Ти мені ніхто, зрозумів? Я тебе ненавиджу. Ти… бруд.
Хочеш довести, що кохання не існує. Але воно роз’їдає, як пліснява. Якби можна було стерти минуле — ластиком по папері. Але минуле наздоганяє. Чи зможеш ти забути? Чи зможе вона пробачити?