Ти мене згадаєш

«Я вас не знаю», — шепоче Поліна, дивлячись просто в очі, але навіщо, не зрозуміло, бреше.
Вона втекла. Без пояснень. Без прощань. Просто зникла.
Олексій не знав, де її шукати. Не розумів, чому все зруйнувалося за мить.
Несподівано вона стала його пацієнткою. Він — її лікарем.
І ніхто не повинен дізнатися, що між ними було «до».
Вона удає, що не пам’ятає себе.
Він робить вигляд, що вірить.
Та правда все одно стукає в зачинені двері.
Вона бреше, ховаючи біль під маскою амнезії.
Він мовчить, бо боїться знову її втратити.
А між ними спалахують почуття, від яких не втекти. І небезпека, яка досі поряд.