— Тобі що, права тато подарував на день народження? — він одразу гаркнув мені, загрозливо насуваючись своєю кремезною постаттю.
— А тобі що, заздрість бере? — я різко відказала.
— Спочатку навчись водити, а потім сідай за кермо!
— Ти забула в мене спитати!
Щось темне мигнуло в його очах, і на мить я навіть розгубилася. Але швидко зібравши дух, наказала собі триматися до кінця. Зрештою, що міг зробити мені цей зарозумілий індюк? Виявилося, дещо міг.
Одним днем моя життя перевернулося з ніг на голову. Я опинилася на вулиці без грошей, без даху над головою й із серцем, розбитим удрузки. Виручила університетська подруга: запропонувала пожити в неї, доки я не стану на ноги. Я радісно погодилася, навіть не підозрюючи, що господарем дому виявиться її старший брат — місцева зірка автоспорту й пихатий тип із відразливим характером.
А найстрашніше: днями я таранила його дорогу тачку — і тепер він вирішив мене покарати…