Тума

Епічний роман від майстра історичної прози.

«— На коло поклали ходити, дідусю! — закричали з човна. — Слава Господу Ісусу!»

«— А на Азов — прямим штурмом… — сказав собі дід Ларіон.

Спершись під пахву на палицю, він вибивав люльку, стукаючи по руці, як по дерев’яній:

— А якби пішов до козаків свій кам’яний город: просто біля моря. Хоч у Кафу йди. Пожелаєш — у Царгород».

Простори Дикого поля — місце, де вчорашній мисливець на людей перетворюється на бранця.

Тут лоб у лоб зустрічаються протиборчі племена й ворожі вірування.

Тут в одному чоловікові зливаються воєдино крові народів, що стоять один проти одного насмерть.

…І так з’являється на світ тумá — російський метис, чиє ім’я колись прозвучить у всіх межах землі й стане піснею та міфом.

Тут — життя, що вмістило безліч військових походів і великі кохання. Тут показана людська воля, що долає пекло.

Час дії — XVII століття. Місце дії — козацький Дон, Росія та її криві, що кровоточать, окраїни, Крим і Соловецький монастир… Серед персонажів — брати Разіни Степан, Іван і Фрол та їхній батько Тимофій, царські бояри й османські беї, майбутній патріарх Никон, отамани Війська Донського, есаули та козаки: найяскравіші люди своєї епохи.

Перед вами книга, де минуле стає яв’ю: це більше, ніж легенда, — це правда. Читач без труднощів упізнає кожного персонажа як близького, і зрозуміє ту ж таки життя як своє: тут описані наші предки, які переживали ті самі пристрасті, що переживаємо сьогодні ми.

…В цьому епічному, написаному на восьми мовах, романі дивовижного масштабу можна загубитися, як у найулюбленіших книгах юності.

«— Повіли тобі був дар: кінь вороной.

— Поки я в темниці, можна подарувати мені всіх звірів земних і всіх птахів небесних, — відповів Разін. — І той, хто дарує, ні рубля не витратить.

Грек підняв праву руку, відкривши долоню:

— Паша не обдурить тебе. Ти зможеш забрати свій дар.

— Я можу забрати свій дар. Потім правитель може забрати свій дар, — відповів Степан.

— Господь може все забрати, — сказав грек.

— Вірні слова, ефенди, — Степан схилив голову. — У козака забрати може лише Господь».