Мені це подарували…
— Збирайся й іди, ти в моїх послугах не потрібна, — ковзаю по ній крижаним поглядом.
Дівчинка під ним стискається, схлипує.
— Тимур Сергійович, я невинна і за договором народжу вам дитину…
— За яким договором?
— За тим, що я підписала, — Надя простягає чорну папку. Усередині шлюбний договір — мій та громадянки Надії Орлової. За текстом одразу видно, що вона за якимось там чортом віддається мені в рабство — ні змісту, ні відступних у разі розлучення немає. Натомість штрафи за будь-яку провину для неї космічні. Є окремий пункт про народження дитини протягом року.
— І ти це підписала?
— Так, — з тендітними плечима Надя.
— Чому?
— Логічне питання.
— У мене не було виходу, — відводить очі.