У цій книзі автор стає на захист дітей і заперечує багатьом всесвітньо відомим фахівцям із виховання, які дають батькам поради про те, як домогтися від дітей хорошої поведінки. Автор показує нам, що наша головна мета як батьків полягає не в тому, щоб привчити дітей до дисципліни й прищепити їм низку корисних навичок, а в тому, щоб задовольнити їхню природну потребу в прив’язаності — в емоційному й фізичному контакті. У книзі детально розглядаються питання, які часто турбують молодих батьків: чому малюки просяться на руки, чому вони не люблять спати самі, коли дитина стане самостійною, коли можна припинити користуватися підгузками, чи потрібно хвалити й карати дітей, чи варто віддавати їх у дитячий садок, що таке соціалізація, та багато інших.