Виявляється, той мерзотник — мій справжній. Уявляєте?! І до того ж мені доводиться його лікувати! Добре, що поки він не розуміє, хто я така, інакше всі мої задуми одразу розсиплються. Мені якнайшвидше треба потрапити до палацу на змагання цілителів, тож наші дороги розходяться, пане-дракон.
Та мені взагалі не потрібні ніякі «справжні»! А кохання? Ха! Хіба хтось ще в нього вірить?