«Цар Едіп» — трагедія, побудована на трагічному зіткненні між моральним багатством постаті та обмеженістю її ймовірностей, непереборним роком наперед визначеності. Едіпу ще до народження було пророковано жахливу долю — убити свого батька й одружитися зі власною матір’ю. Едіп намагається завадити здійсненню волі долі, але… виявляється мимовільним убивцею батька Лая і чоловіком своєї матері Іокасти. Дізнавшись про жахливу правду, Едіп карає себе за проступок і виявляється морально вищим за самих богів, що прирекли його на муки.
Антігона — найсуттєвіший із жіночих образів у бідах Софокла. Головна героїня п’єси — дочка царя Едіпа — жертвує життям заради честі й любові. Порушивши наказ земного володаря, вона виконала неписаний закон всевишніх.