Одного разу я розплющила очі, оглянулася — тут чудеса, там лісовик блукає, русалка висить на гілках… Хатинка на курячих ніжках, кіт допікає «ти-диґ-даґ», обід майже готовий — Івашка-дурник, дзеркало, що говорить. А в ньому я відбиваюся: неземна краса, а простіше — справжня Баба Яга. Та ось і проблеми намалювалися: то селяни незадоволені, то поп бурчить, то місцевий цар із претензіями, то вороги витворяють дива. Отже, мені, значить, із усім розбиратися!