Роман Міллера, який сучасники називали непристойним і скандальним — ми, нащадки, можемо назвати геніальним. Роман, у якому відчайдушна «нецензурність» лексики — лише обрамлення для вічної історії «кризи середнього віку» письменника-авангардиста, що повільно сходить із розуму від божевілля своїх «часів і моральних норм»...
Історія любові й ненависті, історія творчості — і божевілля…