Тринадцятий крок
16 год. 37 хв.
Опис
«Нехай усього цього й не було насправді — цілком могло статися; більше того, наче воно й було зобов’язане статися».
У центрі роману — божевільний, замкнений у клітці посеред зоопарку. Ніхто не знає, хто він такий. Він гризе яскраві крейди і, ніби на сповіді, розповідає своїм слухачам історії про незбагненні чудеса, що відбувалися в чужих життях. Наприклад, учитель фізики з провінційної школи — змучений до краю — упав просто на кафедру під час уроку й так прийняв свою «славну» смерть…
Щільна образність, живі персонажі, символи, що повторюються, фольклорні мотиви й соковиті приповідки ведуть читача від першої сторінки до останньої. Кожен пройде цей сюжет як лабіринт власним маршрутом. Де закінчується сон і починається яв? Що тут є життя, а що смерть? Це вигадка чи правда? І в який момент звичайний крок стає саме тим — фатальним?
«“Тринадцятий крок” — рідкісна можливість зазирнути зсередини в китайські 1980-ті: час, який сьогодні часто згадують як епоху “великих надій”, хоча для тих, хто жив тоді, це зовсім не обов’язково було світлим. Це Китай реформ, уже розпочатих, але ще не таких, що дають відчутні плоди; країна контрастів, розпад звичних правил, гротеск і абсурд. Якби Кафка був китайцем і жив у “довгі вісімдесяті”, так могла б виглядати місцева версія “Замку”. Але у нас є Мо Янь — і у нас є “Тринадцятий крок”». — Іван Зуєнко, китаєзнавець, історик, доцент кафедри сходознавства МДІМО МЗС Росії
«Цей роман — модерністська пастка. Мо Янь навмисно руйнує порядок часу й веде гру з читачем: прибирає героїв, повертає їх, підміняє одних іншими. То виштовхує нас із художнього простору в максимально приземлену реальність, то знову затягує назад — і робить це так переконливо, що межа між кошмаром і буденною жорстокістю майже стирається. Такі сюжети ви могли чути від знайомих або зустрічати в жовтій пресі й думати, що автори доводять усе до абсурду. Насправді вони часто лише переказують — майже дослівно — най“звичніші” з цих історій. Мо Янь знімає рожеві окуляри та показує світ без обіцянки щасливого фіналу. Але якщо дійти до завершення, опиняєшся в точці, де нарешті розумієш, хто ти і ким тобі дозволено бути». — Алексій Чігадаєв, китаєзнавець, перекладач, автор телеграм-каналу про сучасну азійську літературу «Китайський городовий»
«Перед вами одночасно роман-загадка, літературний перформанс і філософське висловлювання. Це книжка точно “не для кожного”, але тим, хто любить Мо Яня — або готовий відкрити його як віртуозного оповідача, — вона підійде ідеально. Просто будьте готові пірнути в оповідний хаос, де нікому не можна вірити». — Наталія Власова, перекладач Мо Яня («Червоний гаолян», «Зміни»), упорядниця/редакторка збірників китайської прози, багаторазова номінантка літературних премій
У центрі роману — божевільний, замкнений у клітці посеред зоопарку. Ніхто не знає, хто він такий. Він гризе яскраві крейди і, ніби на сповіді, розповідає своїм слухачам історії про незбагненні чудеса, що відбувалися в чужих життях. Наприклад, учитель фізики з провінційної школи — змучений до краю — упав просто на кафедру під час уроку й так прийняв свою «славну» смерть…
Щільна образність, живі персонажі, символи, що повторюються, фольклорні мотиви й соковиті приповідки ведуть читача від першої сторінки до останньої. Кожен пройде цей сюжет як лабіринт власним маршрутом. Де закінчується сон і починається яв? Що тут є життя, а що смерть? Це вигадка чи правда? І в який момент звичайний крок стає саме тим — фатальним?
«“Тринадцятий крок” — рідкісна можливість зазирнути зсередини в китайські 1980-ті: час, який сьогодні часто згадують як епоху “великих надій”, хоча для тих, хто жив тоді, це зовсім не обов’язково було світлим. Це Китай реформ, уже розпочатих, але ще не таких, що дають відчутні плоди; країна контрастів, розпад звичних правил, гротеск і абсурд. Якби Кафка був китайцем і жив у “довгі вісімдесяті”, так могла б виглядати місцева версія “Замку”. Але у нас є Мо Янь — і у нас є “Тринадцятий крок”». — Іван Зуєнко, китаєзнавець, історик, доцент кафедри сходознавства МДІМО МЗС Росії
«Цей роман — модерністська пастка. Мо Янь навмисно руйнує порядок часу й веде гру з читачем: прибирає героїв, повертає їх, підміняє одних іншими. То виштовхує нас із художнього простору в максимально приземлену реальність, то знову затягує назад — і робить це так переконливо, що межа між кошмаром і буденною жорстокістю майже стирається. Такі сюжети ви могли чути від знайомих або зустрічати в жовтій пресі й думати, що автори доводять усе до абсурду. Насправді вони часто лише переказують — майже дослівно — най“звичніші” з цих історій. Мо Янь знімає рожеві окуляри та показує світ без обіцянки щасливого фіналу. Але якщо дійти до завершення, опиняєшся в точці, де нарешті розумієш, хто ти і ким тобі дозволено бути». — Алексій Чігадаєв, китаєзнавець, перекладач, автор телеграм-каналу про сучасну азійську літературу «Китайський городовий»
«Перед вами одночасно роман-загадка, літературний перформанс і філософське висловлювання. Це книжка точно “не для кожного”, але тим, хто любить Мо Яня — або готовий відкрити його як віртуозного оповідача, — вона підійде ідеально. Просто будьте готові пірнути в оповідний хаос, де нікому не можна вірити». — Наталія Власова, перекладач Мо Яня («Червоний гаолян», «Зміни»), упорядниця/редакторка збірників китайської прози, багаторазова номінантка літературних премій
16:41
01
12:32
02
04:10
03
07:10
04
11:32
05
06:16
06
22:34
07
10:32
08
15:53
09
10:04
10
07:34
11
03:37
12
22:17
13
08:06
14
18:47
15
05:04
16
02:22
17
18:35
18
22:13
19
01:59
20
33:35
21
05:18
22
15:57
23
21:26
24
25:47
25
09:39
26
31:26
27
33:33
28
10:27
29
14:17
30
25:45
31
15:40
32
22:34
33
08:26
34
01:33
35
18:53
36
13:11
37
12:07
38
06:40
39
24:16
40
18:34
41
04:40
42
21:22
43
26:11
44
40:07
45
22:16
46
05:02
47
18:07
48
29:07
49
41:02
50
09:47
51
16:43
52
20:43
53
07:42
54
01:54
55
11:03
56
04:00
57
06:38
58
09:14
59
02:43
60
09:18
61
06:52
62
29:24
63
07:20
64
03:47
65
04:43
66
01:37
67
05:58
68
01:42
69
00:46
70
00:40
71
09:54
72
07:16
73
08:07
74
04:45
75
