ТРИНАДЦЯТИЙ

На околиці освоєного космосу, під нескінченними крижаними бурями й байдужим світлом далеких зірок працює вузол зв’язку «ТРИНАДЦЯТИЙ МАЯК». Серед білих пусток і застарілих, тріснутих регламентів один черговий — людина чи той, хто лише впевнена, що ним є, — стерегитиме тишу й порядок.

Тайвер — доглядач, прив’язаний до розкладу та інструкцій: тримає ритм змін, позначає маршрути, вивіряє звичні дії до кроку. Єдине нитка до світу — голос із сусідньої станції, рідкісна присутність у ефірі, що вмирає. Але одного разу антена глухне, зв’язок обривається, і Тайверу доводиться переступити через головну заборону: не відходити надто далеко від поста.

Один виліт. Один контакт. Одна помилка в системі — і тонка перегородка між спогадом і вигадкою, яв’ю та помутнінням, рідним і ворожим починає розповзатися, як підтаєлий килим під ногами.

Ця планета виглядає намертво замерзлою.

А що, якщо під товщею льоду хтось — або щось — усе ще живе й дихає?

Важливо: це не легке читання, а щільне, тягуче занурення в чужу свідомість, де реальність в’язне й чинить опір.