Три промови на пам'ять Достоєвського

У трьох виступах про Достоєвського я не торкаюся ні його біографії, ні розбору його літератури. Мій інтерес зосереджений на одному: якій меті служив Достоєвський і яка ідея була двигуном усієї його праці? Це важливо, адже ні особисті аспекти його життя, ні суто літературні якості його творів не пояснюють його унікального впливу в останні роки життя та сильного враження від його смерті. Нападки на його пам’ять також не стосуються його літературної майстерності, оскільки його багато хто визнає як видатного митця, попри певні недоліки.

Головна ідея, якій було підпорядковане його обдарування, для одних є істинною й корисною, для інших — хибною й шкідливою. Оцінка його діяльності залежить від того, як ми сприймаємо цю ідею, його переконання і любов. Достоєвський передусім цінував живу людську душу, вірячи в її безмежну силу, здатну подолати будь-який зовнішній тиск і внутрішні падіння.