Три повісті

Три повісті (Trois Contes, 1877) — авторська збірка французького класика Ґюстава Флобера, що включає незвичайні та яскраві сюжети оповідань.

Просте серце — написано Флобером на основі деяких подій із власного життя — він так само любив сільський будинок у Нормандії, так само, як і Поль, займався пізнанням. А ще важливіше: він так само страждав на епілепсію, як Фелісіте. «Просте серце» — оповідь про життя нещасної служниці, яку все життя переслідували лише страждання та втрати. Зрештою, на заході її життя, найціннішим із усього, що вона має, залишається опудало папуги. Поступово, сама того не помічаючи, жінка починає ототожнювати його з божественним Святим Духом.

Легенда про святого Юліана Милостивого — була написана Флобером під враженням від великого вітража в Руанському соборі, який він часто відвідував. Однак, всупереч вітражу, Флобер помітно змінив сюжет легенди. У ній ідеться про те, що в житті більшості праведників завжди є з чим прийти на сповідь. І ось одного разу, герой цієї оповіді, щиро розкаявшись у всіх гріхах своєї молодості, з волі долі опинився на порозі фатального випробування: прокажений хворий попросив Юліана про поцілунок. Із чистою душею прийнявши прохання убогого, Юліан раптом опинився в обіймах Ісуса, який возніс його на небеса.

Іродіада — повість про те, як Іродіада вирішила обезголовити Йоана Хрестителя через таємну змову зі своєю дочкою Саломеєю, яка своїм танцем так зачарувала правителя Ірода Антипу, що той поклявся виконати будь-яке її бажання. На написання цієї повісті Флобера надихнули «Саломея» Оскара Уайльда, а також опера Жуля Массне «Іродіада», в основі якої лежить сюжет про Юліана Милостивого.