Три кохання Марини Мнішек. Світло у темниці

Її засудили як «крадійку й чаклунку». Її проклинали як дружину «царів» — самозванців і винуватку Великої Смути, що заливала Кров’ю Руську Землю. Марина Мнішек змушена була побачити загибель усіх, хто був їй дорогий, — чоловіків, коханих і навіть малого сина, якого повісили за злочини батьків. Її саму приречено померти в темниці, випивши до дна чашу біди, скорботи й відчаю. Але Господь не полишає кающіх грішників — і, пройшовши всі кола пекла, очистившись у безодні мук і страждань, Марині судилося знайти нове кохання й чудесне спасіння…

За офіційною версією, «воровська жінка Маринка сама з туги померла» у тюремній вежі. За легендою — вона вилетіла через ґрати, обернувшись сорокою. Але насправді все було зовсім не так. Хочете знати, хто став останнім коханням Мари­ни Мнішек і врятував її від вірної смерті? Читайте цей захопливий і зворушливий роман, де вперше її зображено не кривавою лиходійкою, а нещасною жінкою, яка стала жертвою власних пристрастей, жорстокої долі й безжального часу — жінкою, що заслуговує не проклять, а жалю та прощення…