Три кінці

19 год. 48 хв.

Класика

Мова російська

Читець Михайло Росляков

Опис

Студія «МедиаКнига» представляє один із найкращих зразків російської класики світового рівня від великого російського письменника Дмитра Мамина-Сибіряка — «Три кінці» — найкращий твір автора за оцінками критиків. «Кінець» — (застаріле) «район» міста. «Уральська літопис» дає яскраву й цілком правильну характеристику гірничозаводської справи на Уралі: усе, що написав автор… не лише цілком схоже на те, що було на Уралі в описуваний час, а й достатньо знайомить і з тим, що є й тепер» І. Г. Остроумов.
Книгу читає популярний артист театру та актор кіно — Михайло Росляков.

«У відкрите вікно кухні, що виходило у двір, наносило тютюновим димом: це караульщик Антіп сидів на завалінці зі своєю люлькою й дрімав. Щоб зірвати на комусь власне незручне становище, Домнушка висунулася у вікно й закричала на діда:
— Чого це, Антип, ти нас задушив своєю поганою люлькою!.. Краще б пішов у караушку чи в машинну: там усі тютюнові!
— Ну-ну… вистачай, кумо, перестань… — воркотів антіп, сьорбаючи з люльки.
— Та я ж кому говорю, старий чорт? — озлилася Домнушка, вилізши з вікна всім своїм повним грудьми, так що десь тріснув сарафан чи сорочка.
— Ось зараз Петро Єлисій встане, так я йому зараз побіжу скаржитися…
— Ходімо, кумо, ходімо… Спершу поскаржся на свій жир — кумогорська коровице!
Єгор тихенько плюнув у куточок — йому здалося, що все дуже погано, наче сам повітря був просочений гріхом і всякими спокусами. Про Домнушку на заводі ходила лиховісна слава: баба путалася з усім панським стайним господарством. Всі вони, мочеганки*, на один лад. Рубивший яловичину Семка обурював Єгора ще більше, ніж Домнушка: він збродив у кучерах, та ще й кого батьки-матері сина… На легку роботу спокусився.

Слухаємо, лайкаємо, активно коментуємо! )