Артур піднімає голову й обводить усіх трьох грізним, сердитим поглядом. — Чиї це діти? Я питаю, чиї це діти? «Твої, Тагаєв, твої», так і хочеться відповісти. Але вголос я кажу інше. — Мої. Це мої діти. І потім наші очі зустрічаються… Артур Тагаєв, батько моїх дітей — наймолодший мільярдер Європи, який у двадцять сім років очолив бізнес-імперію замість свого батька. Таким як Тагаєви не потрібні діти від таких як я. Його мати дуже дохідливо це пояснила. А сам Артур п’ять років тому навіть зі мною не розмовляв…