Артур був найзавиднішим холостяком у Сочі. Скромна уральська дівчина Натка познайомилася з ним у мережі й дуже сумнівалася, що з цього вийде щось серйозне, але він запросив її в гості. І все було чудово, аж доки за Артуром не прийшла поліція. Йому висунули звинувачення у вбивстві колишньої! «Я не винен», — запевняв він Натка. Але як вірити тому, кого ти майже не знаєш? Дівчина почала думати про від’їзд додому, особливо після того, як помітила: за нею стежить ще одна колишня Артура… А тим часом у Сочі приїхав журналіст Дмитро Правдін. Він шукав убивцю — матерого. На його рахунку десятки життів. Жінка, яка була снайперкою в Афганістані й розстрілювала полонених — своїх же співвітчизників — змінила кілька імен, але Правдін знав її як Фатіму, на прізвисько «Шайтан». Він навіть не сподівався на особисту зустріч, але вона відбулася й закінчилася зовсім не так, як він припускав…