Третій шанс

Після двох століть служіння Всевишньому душа прагне перепочинку — одне життя, щоб пожити для себе. Та земне існування виявляється складнішим, ніж вічне служіння. Ти був звичайним студентом, ще не досягнувши й двадцяти з чимось, коли потрапив під вантажівку. Але твоє непомітне життя все ж привернуло увагу Всевишнього. Між забуттям і служінням ти обрав останнє, присвятивши двісті років чесному служінню Йому — любителю втручатися в людські долі.

У тебе не було ні цілей, ні бажань, окрім служіння. Але після другої смерті в твоїй свідомості щось змінилося, і ти попросив відпустку — можливість прожити одне життя на власний розсуд. Його завжди приваблювала свобода волі смертних, і тепер в одному дерев’яному домі лунає крик немовляти… Тобі точно не доведеться нудьгувати, Золан.