У майбутньому багаті зможуть відокремити свій мозок від тіла, що старіє, — і житимуть майже вічно в особливому вимірі «банок». Туди підуть лідери, світові олігархи й архітектори нового устрою світу. Там буде можливо все.
Але в «банку» пустять не кожного. На Землі залишиться зелена посткарбонова цивілізація, зменшена до розмірів обслуговувального персоналу, і слуги-біороботи.
Хто і як боротиметься за владу в цьому архаїчно-футуристичному світі переможного матріархату? До чого прагнутимуть «очиповані» люди? Якими стануть проблеми між поколіннями, коли для поколінь перестане вистачати букв? І найголовніше — якою буде любов?
У зв’язку з моральним відродженням нашого суспільства в книзі немає мата, але автору все одно вдається сказати правду про найголовніше.
Максим Суханов, читач нового роману Віктора Пелевіна, поділився своїми враженнями про книгу:
«Дорогі друзі!
Я рекомендую вам послухати нову книгу Віктора Пелевіна, яку ми записали. Мені так здається: нудно вам не буде від початку до кінця. Буває так, що ти читаєш книжку або дивишся хороший фільм, а після перегляду чи прочитання думаєш: ну цікаво було б зустрітися з автором і поспитати його: «А як це, а як те? Звідки народилося оте?».
У випадку з цим твором зовсім не хочеться зустрічатися з автором, бо загалом саме це произведення відповідає на всі запитання, що виникли. Тобто всередині цього твору є і питання, і відповіді на них — інколи зовсім несподівані, але вони дуже лягають на твої власні відчуття від того життя, яке ми живемо».