1932 рік. Після того як Велика війна забрала і нареченого, і улюбленого брата, Вайолет стала однією з «зайвих жінок», приречених на самотність. Та вона не може примиритися з тим, що їй не лишається нічого, окрім турботи про вічно незадоволену матір. Трудно накопичивши невелику суму, Вайолет переїжджає з рідного дому до Вінчестера й починає нове, самостійне життя. Окрім мізерного харчування, пансіону, що продуває протягами, і косих поглядів, кинуті у бік її безіменного пальця без кільця — у цьому житті й цьому місті є щось інше: величний собор, дружня участь і чарівна реміснича майстерність вишивальниці, яка дарує втіху й дає змогу віддавати її іншим. Як прекрасний гобелен починається з одного-єдиного маленького стібка, так і життя Вайолет розквітає барвами завдяки рішучому кроку назустріч невідомості.