У першому оповіданні йдеться про Тоні Такия, який мав самотнє дитинство. Самотність для нього була звичним станом, адже його мати померла молодою, а батько, який увесь час проводив зі своїм джазовим оркестром, ніколи не був удома. У школі Тоні вивчав мистецтво, але хоча його малюнки були точні й повні деталей, їм бракувало відчуття. Тоні звик бути самодостатнім і, схоже, вважає емоції чимось нелогічним та інфантильним.
Після того, як він знайшов своє справжнє покликання в технічній ілюстрації, він закохується в Ейко — одну з його клієнток, яка божеволіє від моди високого класу. Зрештою він одружується з нею, і його життя змінюється. Він відчуває биття пульсу життя і вперше розуміє, що таке самотність, та починає її боятися. Але його турбує маніакальна пристрасть Ейко до одягу від відомих дизайнерів. Коли він просить її бути ощаднішою, наслідки виявляються трагічними.
Друге оповідання — про історію Сьомого оповідача. У ньому розповідається про випадок, що стався в його дитинстві й мучить його та не дає йому спокою. Цей страх переслідує його довгі роки, але на схилі літ він усе ж долає його.