Тільки повернись

— Я зроблю тебе своєю, — його гаряче дихання палить мені скроню.

— Усі мріють бути зі мною. Усі, крім тебе, Каролино.

— Ти позбувся мене, як від використаної речі… Покинув самотню й вагітну… А тепер не впізнаєш.

— Просто… Зараз мене не цікавлять стосунки. Ви мені не цікаві, Глібе Андрійовичу.

Він кинув мене. Втоптав у бруд і розірвав моє серце на шматочки.

Але через шість років я повернулася. У мене інше обличчя, інше ім’я… Я впевнена в собі й багата. І в мене є дочка, про яку він нічого не має знати.

Усе, чого я хочу, — помститися йому. Забрати в нього все, що йому дороге, і зруйнувати його життя.

То чому план летить шкереберть, коли я зустрічаю Гліба?