«Вже три місяці командир бронедивізіону, полковник Александров, не з’являється вдома. Швидше за все, весь цей час він був на передовій.
У розгар літа від нього надійшла телеграма: він кликав своїх дочок — Ольгу й Женю — провести решту днів канікул під Москвою, на дачі…»