Тихий вечір у Венеції заради підтримки подруги на конкурсі вин. Александра відкриває для себе романтичний бік міста: маскарад у старовинному палаці, чорні очі незнайомця в золотій масці, вальс під дощем на площі Сан-Марко… Але настає ніч — і все змінюється. Не дарма ж говорить старий указ: не виходьте на вулицю після третього удару дзвона. Темні води Венеції зберігають похмурі таємниці, але інколи старі ритуали воскресають. Однієї ночі в саду графині Контарин знаходять двох убитих — і це лише початок. Александра знову поринає в вир подій, ще не знаючи, що цього разу їй не впоратися самій. Бо у Венеції все інакше: тут час не має значення… Головний персонаж цієї книги — Венеція. Її історія, її канали й мости, її ритуали, що зберігаються давніми родинами.
Побачити Венецію — і померти. Або… закохатися?